Словник синонімів української мови. 2014.
освѣтити — ОСВѢ|ТИТИ (26), ЧОУ ( ЩОУ), ТИТЬ гл. 1.Осветить: сл҃нце и м(с)ць. да освѣтить ны въ д҃не и въ нощи. СбТр XII/XIII, 28 об.; вѡжь тмѣ свѣтило. иже въ другихъ темна˫а. своимь свѣтиломь освѣтити мога. МПр XIV2, 49 об.; молнь˫а ѡсвѣтиша всю землю. ЛЛ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѧтити — ОСВѦ|ТИТИ (91), ЧОУ ( ЩОУ), ТИТЬ гл. 1.Освятить: славимъ молѧщесѧ. ѡсвѧтити наша жилища. дѹшевьнаѧ Стих 1156–1163, 98 об.; минѹша •м҃• д҃нии дѣтищю. крьщениѥмь того ос҃тиша. ЖФП XII, 27б; видѧщи х(с)а грѧдѹща къ ѥрданѹ. да водноѥ ос҃титъ ѥстьство … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освітити — 1 дієслово доконаного виду кидаючи проміння світла на кого , що небудь, зробити його видним; забезпечити світлом; висвітлити рідко; зробити ясним, зрозумілим що небудь; вилучаючи сторонні домішки, зробити світлим, прозорим освітити 2 дієслово… … Орфографічний словник української мови
освітити — I див. освічувати I. II див. освічувати II … Український тлумачний словник
освѧщеныи — (59) прич. страд. прош. 1.Прич. страд. прош. к освѧтити в 1 знач.: Съсѹдъ златъ. ли сребрьнъ ос҃вщенъ бывъшь… никтоже на свою потребѹ да не освоить. (ἁγιασϑέν) КЕ XII, 19а; вещи цр҃квьны˫а въ неи же ос҃вщени сѹть не прода˫ати. (καϑιέρωνται, в др … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѣтитисѧ — ОСВѢ|ТИТИСѦ (11), ЧОУСѦ ( ЩОУСѦ), ТИТЬСѦ гл. 1.Стать освещенным; осветиться. Образн.: вѣровавше дв҃дьскому ѹченью. приступите к нему бл҃говѣщень˫а. освѣщьшесѧ лучами его бж(с)тва. (ἐλλαμφϑέν) ГБ к. XIV, 14б; егда единѣ(м) ѿ трии освѣщюсѧ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѧщатисѧ — ОСВѦЩА|ТИСѦ (26), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Страд. к освѧщати в 1 знач.: Приходѧштеи же съ б҃жи||ѥмь страхъмь къ ст҃ыимъ таинамъ. не тъкмо ѡс҃щѧютьсѧ. нъ и ди˫авола отъ себе прогонѧть. (ἁγιοζονται) Изб 1076, 212–212 об.; всѧ тварь х(с)вымь пришьствиѥмь. на… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѧтитисѧ — ОСВѦ|ТИТИСѦ (45), ЧОУСА ( ЩОУСѦ), ТИТЬСѦ гл. 1.Страд. к освѧтити в 1 знач.: ос҃тить бо сѧ мѹжь невѣрьныи женою. ос҃титьсѧ жена невѣрьна˫а мѹжьмь. (ἡγίασται… ἡγίασται) КЕ XII, 63а; кр(с)тъ бо ѡсвѧтилъсѧ ѥсть кръвью х(с)вою. КН 1285–1291, 462г; то… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѧщениѥ — ОСВѦЩЕНИ|Ѥ (25), ˫А с. 1.Действие по гл. освѧтити в 1 знач.: подасть намъ ˫астi на ос҃щньѥ дш҃мъ нашимъ. и тѣломь. СбХл XIV1, 104 об.; мѹро взима˫а приношаше въ домъ свои. на ос҃щеньѥ всемѹ домови своемѹ. СбТр XIV/XV, 187; ос҃щниѥ земли будеть.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освінути — Освінути: блиснути, засяяти [X] освітити, осяяти; розвиднітися [1] … Толковый украинский словарь
